Ip: 193.16.45.82 Тема: Про село 13
Хочеться відзначити ще один позитив з історії Пакуля - школа. З 1995 по 2001 рр. вдалося встановити значний список вчителів, які працювали в школі в ХІХ - ХХІ ст. Це яскраві особистості - вони присвятили своє життя пакулянам (хто рік-два, а хто і десятки). Хочу згадати післявоєнного завідувача Пакульською школою Василя Федоровича Каранду - він у солдатській шенелі прийшов у клас і звалив на себе тягар налагодження учбового процесу в спаленому селі - господарь будує хату, а Каранда просить його прийняти клас. Лісничий збудував собі будинок і тільки за допомогою райкому партії він віддає його під Пильняцьку школу. А скільки людських селянських доль він врятував від освітянської бюрократії (іноді доводилось з сусідніми директорами домовлятися про чисті бланки документів), щоб доросла людини продовжила свій шлях у дорослому житті. Це була шанована людина в селі разом з дружиною. А згадаймо подружжя Кононенків. А подружжя Шибиринів - Андрій Миколайоич брав активну участь у побудові нового двохповерхового приміщення школи, яке відкрилося в 1955 році. А вчитель Сірий, що посадив шкільний сад та навчав цій справі пакулян, а піонервожатий Гайдук та багато інших. Чи-то тому, що школу збудували на святому місці (раніше знаходилось подвір''є церкви, також це археологічна пам'ятка Попова гора), але тут завжди були добрі керівники - Дерев'янко, Томаш, Остапенко, Бабинець та прекрасні вчителі. Не меньш прекрасні люди і з техперсоналу - Деркач, Канцемалова, Ходос та ін. В школі тримали коней, праювали трактори, заводили свиноматку, вирощували бичків, мали три гектара сінокосу. А потім японці допомогли з обладнанням внутрішніх тулетів та окремої кочегарки на спортзал. А скільки зроблено руками вчителів та технічних працівників для того щоб приміщеня школи здовольняло потреби учнів. У 2005 році в селі відзначили 250 років освіті на селі - так це правда, що школа селі Пакуль зявилась у 1755 році. Ось вже скільки на цій землі сіється вічне, розумне та добре. І ким би він наш випускник не став, але у серці вчителя він залишиться тим учнем заради якого хотілося жити та працювати. |
